Youtube
Instagram
Facebook
Для підприємств з великим парком техніки витрати на заправку досить суттєві. Нерідко витрати на дизпаливо, бензин сягають 30-50 відсотків від загального обсягу. Сприяє їх зростанню та недобросовісному відношенню з боку працівників. Випадки, коли водії, механіки зливають частину палива для особистого користування далеко не рідкість.
Попередити маніпуляції, зрозуміти, як, куди і скільки витрачається пального, допоможе чіткий контроль. Для цього існують спеціальні системи. Вони допомагають зафіксувати, скільки палива було закуплено та залито в резервуари міні АЗС, скільки заправлено, яка витрата кожної окремої одиниці техніки тощо.
Важливість контролю за витратою пального
За рахунок інтеграції системи моніторингу за витратами різних видів палива можна звести факти розкрадання нанівець. Також вона дозволяє спостерігати за використанням транспорту, припиняти нецільове використання чи простої. Застосування моніторингової системи допомагає вивести норми витрати бензину, дизельного палива на кожну машину, навантажувач, оплачувати працю працівників за фактично відпрацьований час.
Якщо підсумувати, то системи контролю витрат палива на підприємствах вирішують такі завдання:
- запобігають маніпуляції, крадіжки;
- допомагають ефективно використовувати техніку;
- дають контроль за режимами використання техніки;
- дозволяють встановити точні витрати ПММ.
Зрештою, все зводиться до скорочення витрат.
Способи обліку пального, що надходить на склад організації
Існують такі методи, що дозволяють фіксувати обсяги палива, що потрапляє на склад ПММ:
- зважування;
- використання рівнеміра, встановленого в резервуар;
- застосування проточного лічильника.
Зважування проводиться двічі – спочатку фіксується маса автомобільної цистерни з пально-мастильними матеріалами, потім вага транспортного засобу після відвантаження нафтопродуктів. Отриману різницю переводять у літри з урахуванням густини та інших характеристик конкретного виду палива. Мінус такого методу полягає в тому, що конвертація виконується з певним відсотком похибки. Також витрачатиметься додатковий час на процедуру зважування, необхідні інвестиції на купівлю або оренду автомобільних ваг.
Точніші дані надає рівнемір. Похибка вимірювання зазвичай не перевищує одного відсотка. Розрахунок обсягу палива здійснюється шляхом обчислення різниці рівня до та після вивантаження нафтопродуктів. Також рівнемір дає точну інформацію за поточним обсягом та рівнем рідини.
Проточні лічильники дозволяють фіксувати реальний обсяг палива, що відвантажується. Їх головною перевагою є можливість призупинення процесу закачування ПММ при досягненні певного рівня. Похибка цього способу обліку трохи більше 1 відсотка.
Всі згадані способи можна інтегрувати з електронними вимірювальними системами, роблячи участь у процесі працівників мінімальною. Дані відразу потрапляють до облікової програми, направляються до бухгалтерії.
Для підвищення точності обліку багато підприємств використовують комбінований метод. Найчастіше застосовується зв'язка з проточного лічильника та рівнеміра.
Варіанти обліку витрати пального під час заправки
Вибір методу контролю над виданими пально-мастильними матеріалами впливає планово-фінансову діяльність, точність обліку. Для цих цілей можуть використовуватися смарт-картки, талони та відомості.
У випадку з відомостями до них заноситься інформація про обсяг палива та його марку. Документи підписуються водієм автомобіля, навантажувача або іншої техніки та оператором заправної станції. Також обсяг та марка нафтопродуктів вказується у дорожніх листах, що видаються водієві. На основі бухгалтерія по кожному типу пального створює зведені відомості. Даний метод є досить складним, зважаючи на необхідність обміну даними між оператором АЗС, водієм та бухгалтерією.
Відпустку нафтопродуктів по талонах зазвичай використовують підприємства, які не мають власної станції роздачі пального. Фірма укладає договір із паливною компанією, за яким вона отримує талони, де прописаний обсяг та марка палива. Метод актуальний для організацій, які виробляють заправку у різних частинах країни.
Більшість підприємств власна станція заправки вважається вигідним рішенням. Це більш точним контролем над витратою, можливістю закупівлі палива за оптовими цінами, зменшенням простоїв тощо. Видача в такому випадку найчастіше здійснюється за смарт-картками. На кожну паливороздавальну встановлюється спеціальний блок управління. Він ідентифікує водія смарт-картою, видає паливо в рамках встановленого ліміту. Дані надходять до системи обліку на формування звітів.
Контроль за витратою палива на кожній одиниці техніки
Щоб отримати інформацію про витрату ПММ на транспортному засобі, застосовуються такі методи:
- фіксація рівня в паливному баку;
- зчитування даних з CAN-шині;
- вимірювання пального, витраченого мотором, з використанням лічильників.
Використання датчиків дозволяє дізнатися про кількість вироблених заправок, поточний обсяг палива, зміну рівня протягом встановленого часового проміжку. Недолік методу полягає в тому, що він не дає точної інформації про витрату ПММ двигуном. Тому часто додатково застосовують проточні лічильники.
У випадку CAN-шини на автомобіль встановлюється додатковий модуль. Він підключається до бортової системи, надає таку інформацію, як режими роботи двигуна, обсяг використаного палива.
На сьогодні моніторинг витрати нафтопродуктів вважається одним із важливих елементів у системі менеджменту. Він допомагає ефективніше розпоряджатися фінансами, усувати «слабкі» місця. Вибір системи моніторингу залежить від типу підприємства, розміру парку техніки та інших характеристик. Для досягнення найкращих результатів рекомендується комбінувати відразу кілька способів обліку та контролю.
